Від безперервності підтримки залежить стійкість опору – виступ Президента на четвертому засіданні міністерського круглого столу щодо підтримки України в Марракеші

Пані та панове!

Радий можливості звернутися до вас.

Передусім я хотів би згадати жахливе стихійне лихо, яке сталося цієї осені. 8 жовтня був рівно місяць після землетрусу в Марокко, що забрав життя багатьох людей, зруйнував будинки, залишив дітей сиротами. Мої співчуття всім, хто втратив своїх близьких, і моя подяка всім тим, хто допоміг людям врятуватися від стихійного лиха.

Ніхто не може зупинити стихійні явища, що сталися на планеті. Але всі ми повинні дбати, аби ще й зла стихія людської природи не знищувала життя та не залишала по собі руїни. І ми мусимо співпрацювати, щоб урятувати від знищення кожен народ, проти якого були відкриті ворота терору чи агресії.

Я дякую всім, хто допомагає Україні в захисті від неспровокованої та жорстокої агресії Росії. І я дякую всім, хто допомагає у відбудові України після атак російської артилерії, ракет та іранських безпілотників-убивць. Майже 3 тисячі іранських безпілотників були використані проти нас у війні терору. Українці завжди будуть вдячні кожному лідеру й кожній нації, які нас підтримують.

Але, будь ласка, пам’ятайте, що, коли йдеться про захист життя від агресії й терору, один із головних чинників – це безперервність підтримки. Від цього залежить стійкість опору. Коли агресор виходить на траєкторію свого програшу, як вийшла Росія у війні проти нас, він завжди розраховує лише на одне. Він не готовий визнати помилковість рішення про агресію. Він не готовий забратися з чужої землі. Поки що ні. Але цей день настане. І, щоб запобігти цьому, Росія намагається зробити останню ставку – ставку на те, що світ не зможе підтримувати захист життя та свободи нації стільки, скільки потрібно.

Зараз ми перебуваємо в точці, коли вирішується, чи агресія й терор знову стануть звичним способом взаємовідносин однієї нації з іншою. Що тоді станеться з нашим світом? Що станеться з дітьми наших народів? Нехай вони дізнаються, що таке освіта, до того, як дізнаються, що таке зброя. І нехай вони дізнаються слово «щастя» раніше, ніж слово «війна».

Отже, я пропоную пʼять пунктів. Перший: проти кожного, хто руйнує життя, потрібні такі потужні й справді глобальні санкції, щоб сам руйнівник життя найбільше заплатив за агресію й терор. Дякую всім, хто підтримує Україну санкціями проти Росії.

Друге: активи агресора та активи всіх, хто допомагає йому, мають бути конфісковані та спрямовані для компенсації заподіяної шкоди. Вдячний усім, хто веде таку роботу зараз з активами Росії на користь нашої держави.

Третє: потрібні реальні гарантії довгострокової фінансової підтримки захисту життя. Стійкість оборони завжди базується на стійкості суспільства. І коли є така підтримка, в агресорів і терористів не буде ілюзій, що вони можуть вистояти й виграти щось для себе. Звичайно, використання коштів має повністю контролюватися та бути підзвітним – саме так, до речі, як це відбувається з коштами для України. Ми використовуємо підтримку за призначенням.

Четверте: має бути запроваджений надійний механізм стимулювання приватних інвестицій для нації, яка веде справедливу оборону, зокрема механізм страхування воєнних ризиків та мультиплікації донорського капіталу приватним капіталом. Це те, що завжди підтримає.

І пʼятий пункт, цілком традиційний для нашого світу. Це активізація експортно-кредитних агентств та проєктного фінансування, щоб забезпечити реалізацію інвестицій та інфраструктурних проєктів.

І коли ми говоримо про все це, важливо почути не лише Україну. Саме це робить Україну стійкою в боротьбі за незалежність і наближає перемогу нашої нації, яка може стати прикладом допомоги для будь-якої іншої вільної нації. Разом ми можемо створити робочу модель того, як зробити світ безпечним від злого елемента людської природи.

Дякую за увагу! Дякую за вашу підтримку.

Бажаю всім миру! Слава Україні!