Фото без опису

Донеччина тримається: збереження історичної пам’яті

18 квітня в Україні та світі відзначають День пам’яток історії та культури і Міжнародний день пам’яток і визначних місць. Цей день – не просто привід згадати про нашу спадщину, а й можливість замислитися над її роллю в сучасності, особливо у воєнний час.

Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, українська культурна спадщина – під прицілом, у прямому й переносному сенсі. Пам’ятки архітектури, сакральні споруди, музеї, історичні ареали – усе це стає мішенню для ворожих обстрілів. Це – не випадковість. Це – свідоме нищення української ідентичності.

Але культурна спадщина – це більше, ніж архітектура чи артефакти. Це живий код нації, що передає пам’ять, цінності, смисли. Її захист – це не лише обов’язок держави, а й частина спільного спротиву, що об’єднує громади, фахівців, волонтерів. Бо коли ми захищаємо пам’ятки, ми захищаємо нашу історію, голос предків, самих себе.

Особливо болісно це відчуває Донеччина. Наша область надзвичайно багата спадщиною – від старовинних храмів до унікальних архітектурних ансамблів. Саме тут розташовані святині, духовні й історичні осередки, що формували культурний ландшафт сходу України протягом століть. І саме тут ворог намагається залишити після себе пустку – фізичну та культурну.

Та Донеччина не здається. Вона тримається, документує втрати, бореться за відновлення. Нещодавно було визначено вісім місць пам’яті Донецької області, які будуть включені в Єдиний маршрут місцями пам’яті. Цей проєкт, спрямований на збереження історичної памʼяті про трагічні події на Донеччині в період російсько-української війни, створення умов для вшанування загиблих і донесення правдивої історії про боротьбу українського народу.

Його мета – об’єднати пам’ятні місця в єдиний маршрут, що охоплює територіальні громади, де відбувалися або тривають бойові дії, аби сформувати цілісне бачення подій війни. Вони вже стали живою пам’яттю сьогодення, майбутніми пам’ятками сучасності.

Люди тут – не просто свідки, а захисники пам’яті, які щоденно доводять: спадщина – не приречена, поки є ті, хто її цінує. Ми не можемо допустити, щоб руйнування стало нормою. Сьогодні, як ніколи, важливо говорити, діяти, підтримувати ініціативи зі збереження культурної спадщини. Це – спільна справа всіх українців, незалежно від регіону, професії чи віку. Бо спадщина – це не вітрина минулого. Це – фундамент майбутнього.

Ми дякуємо всім причетним до збереження, захисту й популяризації культурної спадщини Донеччини – кожному, хто своєю щоденною працею, знаннями, турботою чи підтримкою допомагає зберегти нашу історичну пам’ять для майбутніх поколінь.

За інформацією управління культури і туризму облдержадміністрації