Ми можемо робити разом значно більше, ніж будь-хто з нас наодинці – виступ Президента України на українсько-американській конференції оборонних індустрій

Пані та панове!

Дорогі друзі!

Вдячний за можливість звернутися до вас і за те, що наша домовленість – між Україною та Америкою – щодо спільного оборонного виробництва крок за кроком стає конкретнішою.

Сьогодні ми в Україні відзначаємо день наших Збройних Сил. І сьогодні ж більшість християн в Україні відзначає день Святого Миколая – дуже світле сімейне свято. Свято всіх наших дітей. Свято, коли ми даруємо нашим дітям те, про що вони мріяли, і мріємо про те, чого ми самі хотіли від життя. Сьогодні вранці я привітав Україну з Днем Збройних Сил, подякував усім нашим воїнам – усім нашим героям, чоловікам і жінкам, які в бою, в окопах, на бойових постах і на бойових завданнях. Відвідав шпиталь, де лікують наших поранених захисників. І відвідав дитячу лікарню – тут, у Києві, – де одужують і проходять реабілітацію маленькі діти, по яких ударила ця війна. Такі, як дівчинка, її звати Марина, їй сім років. Вона з Херсонщини. У травні торік у будинок її родини влучив російський снаряд. Це був звичайний будинок – один із сотень тисяч таких же, зруйнованих російськими ударами. На жаль, унаслідок того удару Марина втратила ніжку, пройшла ампутацію… Вона стала першою дитиною з воєнною травмою, яку протезували в Україні. Вона сильна дівчинка. І сьогодні я був щасливий бачити її усмішку, її радість. Те, що вона може ходити. Навіть грає у футбол. І може мріяти. Мріє стати гонщицею, мріє про «Формулу-1». Дитина, яка живе своїм життям і готується стати дорослою.

Пані та панове!

Я хочу подякувати Сполученим Штатам і всім тим, хто підтримує Україну й наших людей, за те, що ми вистояли в цій війні та зберігаємо на більшій частині нашої території нормальне життя. Захист для наших людей. Можливості для наших дітей. Роботу лікарень. Роботу шкіл. Звичайне життя звичайних міст і сіл. Усього цього не було б, якби не наші хоробрі захисники й захисниці. Якби не зброя та снаряди, які допомагають нам берегти свободу й незалежність України. Якби не співпраця з партнерами та консолідація вільного світу, які дають нам змогу не лише захищати нашу незалежність, а й поступово повертати під контроль України нашу територію, що була окупована Росією. За час від 24 лютого минулого року ми вже звільнили половину захопленої Росією території. Ми тримаємо фронт, і саме від наших воїнів, від нашої ініціативи залежить, якою буде доля фронту в Україні. Цього року ми виграли битву в Чорному морі, це історично вагомий результат – російська імперія вперше змушена ховати залишки свого військового флоту у найбільш віддалених бухтах Чорного моря. Працюють наші порти. Працює морський експортний коридор, що повертає продовольчу безпеку всьому світу. Вперше від початку великої агресії ми фіксуємо економічне зростання в Україні. Працюють наші оборонні виробництва, і українські ракети, українські дрони, спродукована в Україні артилерія, снаряди надходять на фронт. І ми збільшуємо виробництво, зокрема разом із нашими партнерами.

Під час минулого візиту до Вашингтона я говорив із Президентом Байденом про те, що Україна та США разом могли б запустити такі оборонні проєкти, які матимуть значення для безпеки всієї Європи. Це стосується, зокрема, виробництва систем ППО. Бо, якщо наш повітряний щит буде достатньо потужним, це стане захистом для всього східного флангу Європи. Ми домовилися про співпрацю з Президентом Байденом, і сьогодні відбувається цей форум. Я особливо вдячний за двопартійну та двопалатну підтримку Конгресу – за надійність у відносинах зі Сполученими Штатами. І за підтримку від багатьох, багатьох американців.

Ми зацікавлені у продовженні співпраці. У тому, щоб наша спільна сила працювала заради безпеки наших народів. Ми зацікавлені у спільному з вами виробництві всього спектра зброї, необхідної для сучасної війни. І гармати, і бронетехніка, і безпілотники. Ремонт та обслуговування техніки. Безпека на землі, у небі й на морі. Україна не прагне тільки залежати від партнерів – Україна прагне й реально може стати донором безпеки для всіх наших сусідів, коли зможе гарантувати захист собі. Ми справді це можемо. Абсолютно реально. Я запрошую всі американські оборонні компанії до співпраці з Україною. Я впевнений, ми можемо разом створити новий і потужний арсенал свободи, який буде надійним помічником для всіх вільних націй світу. Арсенал, який уже одним фактом своєї наявності зможе гарантувати нашим дітям – дітям Європи, дітям Америки, дітям усього світу, – що жоден російський чи інший снаряд зла більше ніколи не руйнуватиме наше мирне життя. Ми можемо робити разом значно більше, ніж будь-хто з нас наодинці! Тож працюймо й надалі разом. Заради більшої могутності свободи. Наша команда якраз у Вашингтоні й представить конкретні перспективи та можливості.

Ще раз дякую всім вам за увагу! Америко, дякую тобі за життєво важливу підтримку!

Слава Україні!