Якщо можемо позбутися «сірих» геополітичних зон, ми повинні зробити це – виступ Президента Володимира Зеленського на засіданні колегії Європейської комісії

Урсуло, пані Президентко!

Шановні пані та панове єврокомісари!

Радий вітати вас, дякую за Ваші слова, за Вашу підтримку, Урсуло.

Зараз для нас особливий момент. І для України, і для всієї Європи. Особливий не лише через обставини, які створила Росія цією своєю антиєвропейською агресією. Особливий завдяки тому, що ми з вами можемо. Можемо й робимо. Ми всі! Європейці. Заради більшої безпеки та стабільності на всьому нашому континенті, у наших країнах, у наших домівках.

Час після розпаду так званого соціалістичного табору показав, що найбільшою загрозою життю у Європі є дефіцит геополітичної визначеності. Цей дефіцит ніби магнітом притягував кризи та спокушав ворогів європейського шляху боротися проти європейського єднання. Бо якщо існує хоч найменша «сіра» геополітична зона, то претензії на домінування в цій зоні неминуче виникнуть, і різні політичні сили намагатимуться пофарбувати таку «сіру зону» у власні політичні кольори.

На жаль, протягом десятиліть Європа залишалася поділеною на територію, де наші з вами цінності – під захистом європейських інституцій, і на територію поза інституціями, хоч і з тими ж цінностями. Тепер – нарешті – ми за кілька геополітичних кроків від ліквідації такого поділу, і це наш історичний шанс – усієї Європи – усунути той дефіцит геополітичної визначеності, те джерело криз і проблем. Зараз момент саме для цього.

Усі вільні народи у Європі тепер чітко бачать перспективу для себе – і всі держави на Балканах, і центр та схід Європи. Україна, Молдова. Та й Грузія. І Білорусь… Ми бачимо, що на місці старих «сірих» геополітичних зон неминуче постане нова сила Євросоюзу. Це один із найголовніших плодів нашої з вами єдності. ЄС, задуманий як континентальний проєкт, як гарант добросусідства між народами Європи, набуває заслуженого континентального виміру. Це не клуб для обраних, а дім справді для всіх європейців, які поділяють спільні цінності.

Межі Євросоюзу – будуть межами континенту Європа. І жодної «сірої зони»! Наше політичне покоління здатне це забезпечити, і я впевнений: ми не проґавимо такий особливий момент.

Пані та панове!

Українська віра в ЄС завжди була однією з найсильніших на континенті. Українці були й залишаються оптимістичними щодо Євросоюзу, і наш оптимізм підтверджується тим, як міцно ЄС стоїть на варті своїх цінностей і допомагає нам захищати свободу й незалежність.

Я вдячний усім вам – і як представникам ЄС, і як усім представникам держав – членів Євросоюзу – за всю надану Україні підтримку! І оборонну, і санкційну, і гуманітарну, і фінансову. Та особливо відзначу програми тривалої підтримки, зокрема ініціативу Єврокомісії про створення фінансового інструменту для України. Ми вітаємо його схвалення Європарламентом 17 жовтня й очікуємо, що цей інструмент буде остаточно затверджений до кінця року, щоб у січні фінансування запрацювало.

І я хочу відзначити досвід Бельгії – держави, яка зробила перший у Європі крок у використанні заморожених російських активів для компенсації шкоди від російської ж агресії. Буде справедливо, якщо таке рішення буде масштабоване на рівень усього континенту. І варто зробити наступні логічні кроки, зокрема конфіскацію активів агресора. Це має бути правилом Європи для світу: агресор сплачує найбільшу ціну за порушення миру.

Дуже важливо продовжувати робити дієвим санкційний тиск на Росію за її агресію. Те, як зараз працюють санкції вільного світу, – це взірець, як можна буде тиснути на інших руйнівників миру. Кожна впроваджена санкція має бути ефективною на сто відсотків. І так само це стосується тиску на посередників, які допомагають Росії обходити санкційний режим.

І зараз, перед зимою, ми активно працюємо з усіма партнерами заради посилення ППО, щоб дати захист Україні – нашим містам, нашим людям – від російського терору. Міцність нашого повітряного щита – це гарантія зокрема для сусідів, що російський терор не перетне кордонів ЄС. І я дякую всім країнам і лідерам, які підтримують нас у посиленні ППО.

І, звичайно, ключова політична річ – те, чого ми прагнемо, щоб від «сірої» геополітичної зони не залишилось і сліду. Україна максимально швидко рухалася шляхом виконання семи рекомендацій Єврокомісії, які були надані, щоб уможливити політичне рішення вже цього року для відкриття переговорів щодо членства. Ми зробили чимало, і я б сказав, що набагато більше, ніж можна було очікувати від держави, що зазнала повномасштабної агресії. Втім, Україна не звертається по політичні знижки, а демонструє необхідний політичний темп, адже ми поділяємо підхід, що рішення мають базуватися на індивідуальних досягненнях країн, які прагнуть стати членами Європейського Союзу.

Перше – реформа конституційного судочинства. Ми ухвалили й розпочали імплементацію закону про відбір суддів Конституційного Суду, що відповідає висновкам Венеціанської комісії. Вже є група експертів, яка оцінюватиме кандидатів: троє експертів призначені на основі пропозицій від наших міжнародних партнерів як гарантія відкритості й чесності відбору суддів. І ми розпочинаємо конкурс.

Друге – реформа Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Перезавантаження цих ключових органів запустило процес оновлення всієї судової системи України.

Третє – антикорупційна робота. Ухвалено закон про відновлення електронних декларацій посадовців та їх перевірок у час воєнного стану. Декларації мають бути публічними. Затверджено Державну антикорупційну програму. І ми посилюємо наявну антикорупційну архітектуру.

Четверте – забезпечуємо відповідність нашого законодавства вимогам FATF. Абсолютно визначний крок – ухвалення закону про політично значущих осіб.

Пʼяте – триває робота із захисту суспільства й держави від зловживань, які інспіруються олігархами. Ухвалено важливе антимонопольне законодавство.

Шосте – українське законодавство у сфері медіа узгоджено з нормами Євросоюзу.

І сьоме – утверджуємо захист різноманіття в Україні через захист прав національних спільнот. Вже ухвалені відповідні законодавчі зміни, зокрема закон про національні меншини, та розроблено чітке бачення наступних кроків у освітній сфері. Є й державна цільова програма «Єдність у різноманітті». Усе це відкриває нові й широкі можливості для національних спільнот. І разом із представниками спільнот ми забезпечимо дотримання найвищих міжнародних стандартів у цій сфері.

Для України це топпріоритет – готовність уже цього року до політичного рішення щодо початку переговорів щодо членства в ЄС. Сподіваюся, що й для Євросоюзу також. Ми заклали міцну основу для цього. Мета зараз особлива. Якщо можемо позбутися «сірих» геополітичних зон, ми повинні зробити це!

Євросоюз потрібен Європі. І хай український оптимізм щодо ЄС слугує стабільнішому майбутньому для всієї Європи!

Дуже дякую вам за увагу! Дякую за підтримку!

Слава Україні!