Звернення Володимира Зеленського наприкінці 391-го дня війни.
«Сьогодні Україна почала відзначати першу річницю перших переможних битв повномасштабної війни – боїв на півночі нашої держави, які призвели до втечі окупанта.
Саме 21 березня минулого року завершилася битва за Мощун – маленьке село в Київській області, яке стало першим великим кроком нашої держави до перемоги в цій війні.
Були й інші такі кроки. Битва за Гостомель. Бої за Ірпінь. Боротьба на Чернігівщині й Сумщині. Битва за Зміїний. Жорстоке протистояння на півдні України й унікальна наша оборонна операція, яка повернула свободу Харківщині.
Ми прийдемо до такого ж результату і в інших активних діях. У героїчній битві за Донбас, у якій неминуче домінуватиме український прапор. У подальшому протистоянні на півдні, яке відновить нормальне українське життя в Приазовʼї. У поверненні нашого Криму, звідки вже почалася міграція найбільш далекоглядних щурів держави-терориста.
Наша впевненість у перемозі України, наше бачення вільного майбутнього для нашої держави, український героїзм, який вразив світ, – усе це народилося саме там. У містах-героях української Півночі, українського Сходу, українського Півдня. У #МістаГероїв, чий характер ані на секунду не підкорився окупанту навіть тоді, коли окупант прийшов до їхніх домівок.
Усі разом ми повертаємо Україні Україну. Усі разом ми захищаємо і наше майбутнє, і нашу гідність, і нашу свободу, і нашу історію».